Отримала сертифікат + добре слово - оце й тримаю біля себе.
Вперше відчула смак у словах П.Тичини : "Гаї шумлять - я слухаю. Хмарки біжать - милуюся. Милуюся-дивуюся, чого душі моїй так весело..."
Ні-ні, не смак, а ...запах? Може, дотик? Все значно простіше...
Їду нині поїздом Львів-Трускавець до Стрия - додому. Гаїв не чую, але таке бачу! Хмарки біжать!!! Уявляєте? Власне , це я біжу ... поїздом , а вони завмерли, як на картині, як на малюнку, як у мультику :) Колись я такі хвильки на морі бачила - з білиим гребінцями. А тепе от хмарки...
І душі моїй так весело ! Тобто елегійно, спокійно, дитинно - до сліз розчулилася... Може, й старію... Але якщо старість - це тішитися тому , що хмарки біжать, то вона геть і аніскілечки не страшна:)
Хотіла сфотографувати , проте вікно вагона було брудненьке:( Але я зовсім того й ...не помітила. А знаєте чому? Бо вкотре відчула смак у словах !
От люблю слова, хмарки, гаї і... мову:) - усе красиве ...
Навіть гімназійне подвір'я :)
Немає коментарів:
Дописати коментар