четвер, 22 травня 2014 р.

Виривається!

     Мізки забруднилися.
Що, порохом припали від невикористання? У-у.
Що, в болото залізли через відсутність цементованої доріжки? У-у.
Що, чорнилом захляпалися від учителювання? У-у.
     Забруднилися докорами сумління : татові прикро, що ми з ним по-різному бачимо політичні реалії, мамі прикро, що я визнаю, що помиляюся, але не поспішаю мінятися, синові прикро, що він мене засмустив, чоловікові прикро, що... ( ще не знаю), учням прикро, що оцінки не такі, колегам прикро , що оцінки аж такі, а в них не такі,  а мені прикро, що їм усім через мене прикро - комплекс провини забруднив мені мізки - тепер знову спина болітиме ( це комплекс провини так про себе знати дає), а ще хочеться поплакати, а не плачеться : сльозинка в горлі опинилася  і говорити не дає  - хіба друкувати можу...
  А, то просто треба під душ -вимити мізки!!!
     Знову скобоче в долонях - цього разу від передчуття неминучості ! Так , я оптимістично налаштована фаталістка:) Так, буде так , як має бути , навіть якщо буде інакше:)
  Хочу заснути, бо завтра ж буде новий день :)
  

Немає коментарів: